Головна Обмін досвідом Анжеліка Хоменко. Спогади педагога 2.

Анжеліка Хоменко. Спогади педагога 2.

ПОДІЛИТИСЬ

25 РОКІВ МОЄЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

          Настав 2017 рік. Скоро 1 вересня.

         Для мене це особлива дата. Адже саме 1 вересня 25 років тому почався мій педагогічний і самостійний творчий шлях.

        Танцювати, співати, грати головні та другорядні ролі у різних заходах і театральних виставах я почала з дитячого садочка. Матуся завжди шила мені найкращі костюми, тато завжди підтримував. У школі (1979-1989 рр.) я теж брала активну участь у самодіяльності: співала у хорі, виконувала хореографічні композиції, була ведучою та учасницею вечорів відпочинку. Свій перший танець я поставила саме у школі у 13 років, свій перший сценарій я написала теж у школі у 14 років. У школі я навчилася конструювати і шити одяг. У майбутньому це знадобилося мені при розробці моделей та пошитті концертних костюмів. Наступний досвід і безпосередньо професію я отримала, навчаючись у Сумському училищі культури (1989-1992 рр.). А збагатила власний педагогічний та управлінський досвід, маючи за плечима 17 років практичної діяльності, у магістратурі Сумського Державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (2009-2010 рр.).

        Озираючись назад, згадуючи минуле, аналізуючи власний творчий шлях і досягнення, я безмежно вдячна за науку, виховання, розвиток моїх здібностей і віддаю глибоку шану своїм батькам Ксьонз Вірі Григорівні та Анатолію Михайловичу; своїм вчителям з хореографії Філіній Марині Михайлівні, Дорофеєвій Валентині Вікторівні, Євтушенку Володимиру Васильовичу; усім шкільним учителям, педагогам Сумського училища культури та СумДПУ ім. А.С. Макаренка.

        Після закінчення Сумського училища культури з 1 вересня 1992 року я почала працювати у Балаклавському Будинку дитячої творчості міста Севастополя. Це був мій перший педагогічний досвід. Мені було запропоновано створити колектив сучасного танцю. І мені це вдалося. Було здійснено набір дітей 2-х вікових категорій – 6 років і 12-13 років. І хоча, на мій погляд, перший досвід занять з дітьми 6-и років був не зовсім вдалим, за один навчальний рік було вивчено 17 хореографічних номерів і до 8 Березня 1993 року підготовлено сольну програму – концерт-презентація колективу, який почав носити назву «Екзотика». Ансамбль брав участь у Новорічних святах, у конкурсі «Утренняя звезда» (1 Місце), у загальноміських святкуваннях Дня Перемоги, Дня ВМФ, Дня міста Севастополя. Саме у Севастополі у 1992-1993 рр. народилися «Кан-кан», «Циганочка», «Сіртакі», які згодом перейшли до репертуару Миргородської «Екзотики» і користувалися популярністю ще багато років, залишаючись актуальними донині. Ці номери, так би мовити, стали класикою репертуару «Екзотики».

        Та моя доля склалася так, що влітку 1993 року мені довелося повернутися у рідне місто. Мене кликали назад до Балаклави, та я прийняла рішення залишитися у Миргороді і почати все спочатку.

        У жовтні 1994 року на запрошення В.В. Літічевського я прийшла на роботу до Будинку школярів – нині Центру естетичного виховання – хореографом циркової студії «Мрія». Цілий рік я працювала разом з Валерієм Вікторовичем над хореографічним оформленням циркових номерів, навчала хореографії вихованців циркової студії. Після року роботи з 1 вересня 1995 року директором Будинку школярів В.О. Чеботарьовим мені було запропоновано створити колектив сучасного танцю. З цього часу і веде свою історію ансамбль, що нині перетворився на школу сучасного танцю. У цій школі навчається близько 200 вихованців. Навчання відбувається у чотирьох напрямках хореографічного мистецтва: 1) сучасний сценічний і соціальний танець, 2) естрадний танець, 3) театр танцю, 4) мажоретки і барабанщиці. Ансамбль сучасного танцю «Екзотика» носить звання «Народний художній колектив» – лауреат і Володар Гран-прі багатьох Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів.

       За час існування ансамблю мною було здійснено 18 наборів вихованців загальною кількістю понад 1000 чоловік.

        Пройшли повний курс навчання (від 8 до 13 років) і стали випускниками близько 100 чоловік. Серед них багато тих, хто на все життя залишився відданим хореографічному мистецтву:

– Сергій Токарєв закінчив Вище хореографічне училище ім. Ваганової і з успіхом виступає і Маріїнському театрі у м. Санкт-Петербурзі;

– Іван Вециславський закінчив Київську муніципальну академію циркового та естрадного мистецтва, створив у м. Києві власну школу, де викладає разом з дружиною циркове мистецтво у синтезі з хореографію;

– Марина Ігольніцина закінчила Гадяцьке училище культури і Київський педагогічний університет ім. Драгоманова, продовжує мою справу і стала керівником НАСТ «Екзотика»;

– Надія Шапочка закінчила Гадяцьке училище культури і створила разом із чоловіком власну школу сучасного танцю у м. Гадячі;

– Анастасія Квітка закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка Карого, стала професійною телеведучою і журналістом, а також продовжує навчання у аспірантурі цього ВНЗ і викладає студентам;

– Дмитро Ємець отримав театральну освіту у Харківській академії мистецтв і став актором театру у м. Ужгороді;

– Марина Шевченко успішно навчається у Київській муніципальній академії циркового та естрадного мистецтва на відділенні естрадного вокалу та у Київському університеті культури на спеціальності режисура, викладає у вокальній школі Валевської;

– Анастасія Марцинковська навчається у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка Карого на акторському відділенні;

– Костянтин та Вікторія Коростиленко успішно навчаються у Київській муніципальній академії циркового та естрадного мистецтва і продовжують займатися хореографією;

– Марія Хоменко навчається у Киівському національному університеті культури і мистецтв на відділенні режисури естради і масових свят;

– Світлана Данилевська, Ольга Бучинська, Валерія Робатєнь, Марина Єжак продовжують займатися танцями, викладають у самодіяльних колективах без професійної освіти.

        Було створено понад 150 авторських хореографічних номерів. Серед них класичні, народно-стилізовані, естрадні, сучасні, сюжетні танці, танці народів світу, композиції мажореток і барабанщиць, театр танцю, вокально-хореографічні композиції, підтанцівки для вокалістів.

        Деякі з номерів прожили недовге життя, деякі проіснували багато років. Я вже згадувала про «Кан-кан» і «Циганочку», популярність яких не згасає протягом 20 років. «Вальс квітів», за висновком міжнародного журі фестивалю «Зірки майбутнього», – цілий балет, вершина самодіяльного класичного мистецтва – народився 2003 року. Після чого деякий час не повертався до репертуару ансамблю і врешті решт був відновлений до 20-річчя колективу у 2015 році. Сюжетні танці «Неслухняні овочі», «Мишачий бенкет», «На острові амазонок», «Гноми підземного короля», «Полька «Дружба»», «Калінка», «Ковбойський танець», «Ах! Одеса!», «Райдуга», «Інопланетяни»  та багато інших – захоплюють своїми образами та сюжетами і від того стали улюбленими багатьох шанувальників. Філософські роздуми на тему боротьби зла і добра, патріотичні композиції на тему революції гідності і майбутнього нашої держави, номери, що прославляють Україну, вражають публіку своєю масштабністю, яскравістю і водночас спонукають замислитися. Вокально-хореографічна композиція «Хвостики-метелики» (солісти А. Квітка і А. Хоменко) стала настільки популярною у м. Полтаві, що декілька років поспіль нас із цією композицією запрошували на різні свята до обласного центру.

        Мені пощастило працювати з Народними артистами України, композиторами Олександром Злотником і Мар’яном Гаденком, Заслуженими артистами України Інеш, Анатолієм Костенком, Наталією Май, заслуженими артистами естрадного мистецтва України Галиною Іваницькою та Ігорем Миргородським, солістами Палацу культури курорту “Миргород”: Олексієм Богинею, Миколою Гірічем, Олександром Мельничуком, Жаною Харченко, Наталією Раданович, Вікторією Явтушенко, з молодіжним гуртом «Від серця до серця», Народним жіночим вокальним ансамблем «Джерела», Народним тріо «Мальви», тріо «Водограй», Народним вокальним ансамблем «Криниця», Народною студією естрадного вокалу «Соняшник», солістами дитячої музичної школи ім. Коломійця Юлією Побережною, Анастасією Квіткою, Марією Хоменко, Мариною Якименко, Мариною Шевченко, Катериною Коноплич, Сергієм Сапʼяником та ін.. Для них я готувала хореографічне оформлення концертних номерів (підтанцівки), здійснювала постановку номерів (заняття хореографією з артистами, робота над образом і хореографією, розводка)  , вокально-хореографічних композицій, працювала з артистами над їх образами.

        Мені пощастило працювати головним хореографом усіх конкурсів українського сучасного романсу «Осіннє рандеву», 3-х конкурсів «Соловейко України», Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Джерела», сольних концертів Ігоря Миргородського, Галини Іваницької, Олексія Богині, Анастасії Квітки, Юлії Побережної, звітних концертів ЦЕВ.

        Я здійснювала хореографічні постановки для учасників фестивалю самодіяльності ПрАТ ЛОЗ «Миргородкурорт», на замовлення установ та організацій міста і області для оформлення заходів (початок, фінал, тематичні номери).

        Шість років поспіль (з 2004 по 2010) я працювала головним хореографом головної (губернаторської) ялинки Полтавської області.

        Була неодноразово запрошена ведучою на різні заходи загальноміського, обласного і всеукраїнського рівня (святковий концерт з нагоди 90-річчя курорту «Миргород», «Людина року», обласний фестиваль «Миргородські зорі», Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Джерела», фестиваль самодіяльності ПрАТ ЛОЗ «Миргородкурорт» та ін.).

        У співдружності із професіоналами та моєю творчою командою мною створено понад 40 сольних програм. Я стала сценаристом, балетмейстером і режисером-постановником:

– Вокально-хореографічних казок: «Незвичайні пригоди ірних друзів» (2003), «Зачарована Кабріоль» (2009), Новорічні казки (2012, 2013, 2016);

– Театралізованих концертів: Концерт-презентація (1996), Різдвяні зустрічі (2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2014, 2015, 2017), «Ой! Хто-хто Миколая любить!» (2007), «Розправляйте птахи крила!» (2007), ювілейний концерт «Нам 15 років!» (2010); ювілейна шоу-програма до 20-річчя (2015); «За мотивами ювілейного шоу» (2015)

– Випускних концертив: «Ура! Канікули!» (2008), «Екзотичний калейдоскоп» (2010), «Віват! Випускники – 2011!» (2011), «Випуск – 2012» (2012), «Випуск -2014» (2014), «Випуск – 2016» (2016).

– звітного концерту 2013;

– Спільних сольних програм: А.Квітка «Квітка душа» (в рамках святкування 15-річчя ансамблю) (2010), «Кохання рай! (2011); А.Квітка і гурт «Від серця до серця» (до Дня Св. Валентина – 2012);

– Сольних концертів: на присвоєння звання «Народний художній колектив» (2008), «Здрастуй, літо!» (2011), Концерт-презентація учасників фестивалю в Болгарії (2012), концерт присвячений травневим святам (2013), патріотичні концерти «Ми – діти України!» (2014), «Розбудуймо Україну разом!» (2014), «Ми – діти України!» (2015), «Весна іде, красу несе» (2016)

– Соціально-громадського благодійного проекту «Врятуємо світ разом!» та шоу-програми «Іди й дивись! Хто чи що врятує світ?!» (2013);

– Сольних концертів на замовлення організацій до святкових дат та ін..

        Я стала автором сценаріїв, режисером-постановником та ведучою багатьох загальноміських заходів: урочистий концерт з нагоди відкриття І-ї черги реконструкції ЦЕВ та візиту Президента України Л.Д. Кучми; урочистості з нагоди перемоги миргородської футбольної команди; урочистості з нагоди річниці салону краси «Кураж»; відкриття фабрики «ВЕЛС»;  дитяча сторінка обласного фестивалю «Миргородські зорі»; звітні концерти ЦЕВ; Новорічні театралізовані ранки для школярів міста; виховні, розважальні, святкові заходи і родинні свята для «Екзотики» і ЦЕВ, тощо.

        Мені пригадується, як перші 10 років існування «Екзотики» мені доводилося не тільки придумувати танці, підбирати музичний матеріал, здійснювати їх постановку, а ще і розробляти ескізи, конструювати лекала та кроїти костюми до них. Пізніше я почала розробляти тільки ескізи костюмів. Адже у 2005 році у колективі почала працювати костюмер Л.В. Хабоша, яка не тільки взяла на себе обслуговування костюмної бази «Екзотики», а й усю  технічну частину по створенню костюмів, втіленню в життя найсміливіших ідей щодо образів та їх зовнішнього вигляду. За що я дуже їй вдячна.

        Пригадую, перший концерт-презентацію «Екзотики». У ньому було близько 20 номерів. Це театралізоване дійство зі звуковими та світловими ефектами, із незвичним для нашого міста репертуаром та хореографією спрацювало, як вибух, і спонукало до розвитку усі хореографічні колективи міста. Пам’ятаю, як після концерту режисер по світлу сказав: «За 20 років моєї роботи це був найскладніший концерт». Всі номери і сценарій концерту я готувала сама. Костюми для концерту кроїла теж сама, роздавала деталі крою дітям, розповідала як їх з’єднати. Батьки вихованців шили костюми. Більшість костюмів ми шили із старих (списаних) куліс, старого одягу, дешевих тканин. На той час – це було сучасне шоу.

        Діяльність НАСТ «Екзотика» з першого дня до 20-річного ювілею, а отже власне і моя творча діяльність у цьому колективі: процес його створення і розвитку,  описана у статті «Спогади педагога».

        Апогеєм моєї творчою діяльності стало створення двох шоу-програм: благодійної соціально-громадської «Іди й дивись! Хто чи що врятує світ?!» та ювілейного шоу до 20-річчя НАСТ «Екзотика» і 10-річчя театру естрадного танцю «Еkzodance». Програми створені разом з моєю творчою командою  із застосуванням новітніх технологій, сучасного світлового, відео, піротехнічного оформлення; залученням професіоналів, артистів-вокалістів, батьків вихованців. Я займалася розробкою сценаріїв, постановкою концертних номерів та шоу-програм в цілому, розробкою сюжетів відео, світлового та піротехнічного оформлення, розробкою моделей костюмів, організаційною роботою.

        Про шоу «Іди й дивись» більш детально розказано у статті «Спогади педагога». Хочу лише додати декілька слів про ювілейну шоу-програму до 20-річчя «Екзотики». Програма йшла два дні і відрізнялася фінальною частиною. У перший день увагу було акцентовано на запрошених гостях. Другого дня – на випускниках ювілейного року та минулих років. В цей же день, після концерту було проведено зустріч з випускниками минулих років та випускний вечір для випускників ювілейного року. А наступного, третього дня, було організовано родинне свято для всіх учасників НАСТ «Екзотика».

       Крім «Екзотики» при ПК курорту «Миргород» мною створені Народний театр естрадного танцю «Еkzodance» та ансамбль мажореток і барабанщиць «Viva», які проіснували 10 і 5 років відповідно. За час існування ці колективи здобули славу та популярність не тільки у нашому місті, а і за його межами, вибороли багато перемог на Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах і фестивалях, побували закордоном, «Еkzodance» здобув звання «Народний художній колектив.

        Крім практичної діяльності велике місце у моїй творчості займає наукова та методична діяльність. Мною видано методичні посібники: «Хореографічна робота з дошкільнятами» (2009 р.), «Огранізаційно-педагогічна діяльність керівника сучасного позашкільного навчального закладу» (2011 р.), «Rond de jambe par terre від А до Я у гуртку сучасного танцю позашкільного навчального закладу» (2014 р.); «Опис власного педагогічного досвіду» (2017 р.); ряд методичних розробок занять, виховних заходів; сценаріїв; розроблена, апробована та постійно оновлюється авторська навчальна програма, за якою проходить навчання у НАСТ «Екзотика».

        Нині я – директор Центру естетичного виховання м. Миргорода. Та я не полишаю педагогічну і творчу діяльність у НАСТ «Екзотика». Я продовжую навчати малюків, що здійснюють перші кроки у хореографії, здійснюю постановки номерів, допомагаю новому керівнику ансамблю – Ігольніциній М.І. – моїй учениці, випускниці «Екзотики» – підтримувати імідж колективу його високий рівень виконавської майстерності, підтримувати започатковані традиції. Одночасно з цим разом із трудовим колективом Центру естетичного виховання я працюю над втіленням у життя Програми розвитку ЦЕВ на 2016-2021 рр., яку я розробила на основі аналізу діяльності закладу, наданого заступником директора з навчально-виховної роботи Чемарою В.Г. планів дуже багато. Всі вони творчі. Більше року я на цій посаді і за цей час уже дещо із запланованого вдалося здійснити.

        Я з оптимізмом дивлюся у майбутнє. І я молю Бога, щоб мені вистачило сили та мудрості втілити в життя усі прогресивні творчі ідеї.

                                                                                       Серпень 2017р.